"Мир - Дружба - Жуйка"
за
В'ячеславом Липинським
за
В'ячеславом Липинським
Жив - був пан Липинський. Розумний чоловік був (український політичний діяч, історик, історіософ, соціолог, публіцист).
Став він думати, як Україні краще зробити. Вирішив, що ДЕМОКРАТІЯ може стати твердою опорою державності.
Але! Чоловік він був мудрий, тому аналізуючи причини невдачі української національної революції 1917- 1920 рр., він був розчарований народницькою елітою. Та у свою чергу розуміла демократію як необмежене народовладдя під проводом Рад і отаманів. До того ж виявилася нездатною вирішити нагальні проблеми державного будівництва.
Тому форму державності для України вважав КОНСТИТУЦІЙНУ МОНАРХІЮ.
Став він думати, як Україні краще зробити. Вирішив, що ДЕМОКРАТІЯ може стати твердою опорою державності.
Але! Чоловік він був мудрий, тому аналізуючи причини невдачі української національної революції 1917- 1920 рр., він був розчарований народницькою елітою. Та у свою чергу розуміла демократію як необмежене народовладдя під проводом Рад і отаманів. До того ж виявилася нездатною вирішити нагальні проблеми державного будівництва.
Тому форму державності для України вважав КОНСТИТУЦІЙНУ МОНАРХІЮ.
"Корону мені, корону!"
Ідея монархії відповідає державницькій традиції, започаткованій
самим Б. Хмельницьким.
Це має бути :
- трудова,
- правова,
- спадкова (дідична) монархія на чолі з гетьманом.
Гетьман як спадковий монарх репрезентує державу, уособлює її авторитет.
Разом з гетьманом управління державними й суспільними справами здійснює аристократія - найкращі представники нації, незалежно від їх соціального походження. Статичну складову представляють шляхта і хліборобський клас, але аристократія повинна поновлюватися.
Такі особливості формування аристократії забезпечують представництво у її складі всіх суспільних класів і станів:
самим Б. Хмельницьким.
Це має бути :
- трудова,
- правова,
- спадкова (дідична) монархія на чолі з гетьманом.
Гетьман як спадковий монарх репрезентує державу, уособлює її авторитет.
Разом з гетьманом управління державними й суспільними справами здійснює аристократія - найкращі представники нації, незалежно від їх соціального походження. Статичну складову представляють шляхта і хліборобський клас, але аристократія повинна поновлюватися.
Такі особливості формування аристократії забезпечують представництво у її складі всіх суспільних класів і станів:
— промислового (фабриканти, інженери, робітники),
— хліборобського (поміщики, селяни,
сільськогосподарські робітники),
сільськогосподарські робітники),
— купецького і фінансового (всі, хто живе з обміну продуктами),
— комунікаційного (залізничники, водії),
— інтелігенції.
"Вершки суспільства"
Врешті-решт, аристократія виступає як класократія - влада найкращих представників усіх суспільних класів і станів, яка забезпечує єдність нації і заперечує буржуазний парламентаризм, соціалізм і націоналізм. Вони ж у свою чергу роз'єднують націю за партійною, класовою і етнічною ознаками.
Нація у В. Липинського виступає як політична спільність, що включає в себе усіх громадян держави, незалежно від їхньої етнічної приналежності. Забезпеченню єдності нації слугує й територіальний патріотизм - усвідомлення своєї території, любов до своєї землі, почуття єдності та співпраці між усіма її постійними мешканцями, незалежно від їх походження, соціально-класової та етнічної належності, віросповідання.
Нація у В. Липинського виступає як політична спільність, що включає в себе усіх громадян держави, незалежно від їхньої етнічної приналежності. Забезпеченню єдності нації слугує й територіальний патріотизм - усвідомлення своєї території, любов до своєї землі, почуття єдності та співпраці між усіма її постійними мешканцями, незалежно від їх походження, соціально-класової та етнічної належності, віросповідання.
Країну ідентифікують здебільшого не за основною масою, а за тими, хто наважився і зміг направити її на крок до праці для досягнення такого "світлого" і такого "майбутнього".
Аби краще уявити собі ситуацію, наводжу приклад на вовках. Так, вони кусаються. АЛЕ! Таким чином вони захищаються і оберігають "своїх" від поганецьких"не своїх".
Ми, наче, теж вийшли з лона природи. Чому ж так само про нас не можуть потурбуватися "уми нашої країни"?
Аби краще уявити собі ситуацію, наводжу приклад на вовках. Так, вони кусаються. АЛЕ! Таким чином вони захищаються і оберігають "своїх" від поганецьких"не своїх".
Ми, наче, теж вийшли з лона природи. Чому ж так само про нас не можуть потурбуватися "уми нашої країни"?
Народитися вовком?
або коротке повчання для "політичних синів" України
Перші три - хворі, кволі, які були колись вожаками. Їх пропускають вперед, аби спостерігати за ними (піклуються навіть тварини!).
Чотири наступних - енергійні, молоді, які пильнують за першими трьома і ситуацією загалом.
Інші одинадцать - представники усієї стаї, за якими слідкують також і наступні четверо молодих та енегрійних вовків.
І тільки позаду йде сам вожак, аби контролювати ситуацію загалом.
Повчилися би деякі, пальцем на яких ми не будемо показувати.
Чотири наступних - енергійні, молоді, які пильнують за першими трьома і ситуацією загалом.
Інші одинадцать - представники усієї стаї, за якими слідкують також і наступні четверо молодих та енегрійних вовків.
І тільки позаду йде сам вожак, аби контролювати ситуацію загалом.
Повчилися би деякі, пальцем на яких ми не будемо показувати.
Україна лицарська
Не бачу нічого поганого в тому, щоби країною управляла одна людина, отримуючи підтримку від інших "умів".
АЛЕ! Лише за умови легітимності розуму в їхнії черепках і прозорості в кишенях та рахунках в банках.
Звичайно, змінити ситуацію, яка наразі є в Україні, за декілька років нереально. Витремо рожевість з окуляр і будьмо реалістами.
Коли при владі людина, що дійсно варта того, аби дослухатися до неї - чому би їй не дати можливість управляти країною?
Радники - ось другий пункт. Цілком погоджуюся з Липинським про аристократію.
АЛЕ! і тут є "животрепещущий" момент.
Що у нашому розумінні аристократія?
Багатство, статус, зв'язки?
Якщо так, то забирайте це "добро" назад. Нам і свого немає куди збути.
Аристократія - вона в розумі, у ставленні одне до одного та до інших, у вчинках, у вирішенні справи, у планах на майбутнє.
Те, що на початку ХХ ст. пролетаріат взяв у свої руки владу, не означає, що селянин з вилами в руках зможе об'єктивно оцінити ситуацію в країні.
АЛЕ! Лише за умови легітимності розуму в їхнії черепках і прозорості в кишенях та рахунках в банках.
Звичайно, змінити ситуацію, яка наразі є в Україні, за декілька років нереально. Витремо рожевість з окуляр і будьмо реалістами.
Коли при владі людина, що дійсно варта того, аби дослухатися до неї - чому би їй не дати можливість управляти країною?
Радники - ось другий пункт. Цілком погоджуюся з Липинським про аристократію.
АЛЕ! і тут є "животрепещущий" момент.
Що у нашому розумінні аристократія?
Багатство, статус, зв'язки?
Якщо так, то забирайте це "добро" назад. Нам і свого немає куди збути.
Аристократія - вона в розумі, у ставленні одне до одного та до інших, у вчинках, у вирішенні справи, у планах на майбутнє.
Те, що на початку ХХ ст. пролетаріат взяв у свої руки владу, не означає, що селянин з вилами в руках зможе об'єктивно оцінити ситуацію в країні.
Усім не догодиш, на те він і суб'єктивізм. Від демократичного колективу більше демагогії, ніж рушіїв до дії. За своєю суттю більшість людей звикло, щоби ними управляли. Про це ще Вебер говорив, і здаєтьс, пан Фромм не оминув.
Погодьтеся, так легше, ніж "напрягтися" і вичавити розумну думку зі своєї голови, а потім... виконати її.
Давайте представимо, як би було добре, аби цей рушій, ця голова, яку обирають на виборах - була, як вожак вовчої стаї. Так, жорсткий. Так, природній відбір.
ПРОТЕ! надійність і впевненість, а за нею і стабільність.
У мене все.
І ще. Добре би було не представляти, а таки ВЖЕ "жити по-новому".
Погодьтеся, так легше, ніж "напрягтися" і вичавити розумну думку зі своєї голови, а потім... виконати її.
Давайте представимо, як би було добре, аби цей рушій, ця голова, яку обирають на виборах - була, як вожак вовчої стаї. Так, жорсткий. Так, природній відбір.
ПРОТЕ! надійність і впевненість, а за нею і стабільність.
У мене все.
І ще. Добре би було не представляти, а таки ВЖЕ "жити по-новому".
Захотілося посперечатися?
Вам сюди!
Вам сюди!
E-mail: anastasiyavuico@gmail.com
